Магнит-печатка "Гора Бона, м. Кременець" 32 мм

Магніт “Печатка” із зображенням та лінзою № 0012

Кременецький замок – фортифікаційна споруда у місті Кременець, на Тернопільщині. Замок побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку. Гора обнесена високим кам’яним муром (у 18 столітті – дерев’яним з частоколом). 

Будівництво мурованого замку розпочав польський король Казимир ІІІ, який у 1366 році отримав Кременець у свої володіння, а закінчили литовські князі Гедиміновичі. Остаточного ж вигляду фортеця набула у 16 ст., вона на той час складалася з трьох веж (Надворітня, Черлена і Над новим домом), двох дерев’яних мостів, князівського палацу, приміщень для гарнізону та запасів продуктів і пороху, церкви св. Михаїла. У цей час розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. Завдяки природній недоступності, запасам зброї, пороху, води, споруда могла витримувати тривалі облоги.

У 1536 році власницею замку стала королева Бона Сфорца – дружина польського короля Сигізмунда І. Саме на її честь і названо замкову гору. За часів Бони замок перебудовують у стилі ренесансу, а також суттєво підсилюють його обороноздатність. Власниця фортеці дуже жорстоко ставилась до місцевого населення, а також обдирала його, у результаті чого вивезла з міста величезну кількість різноманітних цінностей.

До осені 1648 року Кременецький замок жодного разу не вдалося нікому здобути, аж поки до міста не підійшли козаки Максима Кривоноса. Після півторамісячної облоги і жорстоких боїв замок було здобуто і зруйновано. З того часу твердиня вже не відбудовувалася, а згодом зникла потреба в її обороноздатності. У 2011 році розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.

Замкова гора входить до складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.