Магніт круглий "Борисоглібський собор, м. Чернігів" Ф 56 мм

У стародавньму центрі Чернігова, у парку «Дитинець», поряд зі Спасо-Преображенським собором та Чернігівським колегіумом височить Борисоглібський собор (1120-1123 рр.) – усипальниця князів роду Давидовичів, пізніше головний храм кафедрального монастиря, ліквідованого указом російської імператриці Катерини ІІ у 1786 р.

У 1239 році, після нападу монголів на чолі з Батиєм на Чернігів, собор був зруйнований. Був відновлений митрополитом Максимом.

Значно пошкоджений 1611 року під час пожежі, в 1627-1628 рр. польська шляхта перетворила собор на домініканський костьол, та у 1659 році він знову ставши праволавним храмом.

У 1952-1958 рр. його реставровано за проектом архітектора М. В. Холостенка у формах давньоруської архітектури. За типом Борисо-Глібський собор – хрестово-купольний, одноверхий, шестистовпний, триапсидний храм. Борисоглібський собор є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст.  Фасади храму визначаються великими площинами стін, розбитими тільки напівколонами, які йдуть від самого низу до карнизів. Ці напівколони завершуються різними капітеліями з білого каменю, а стіни - напівциркульними закомарами.

Значний внесок у розвиток храму вклав Іван Мазепа, саме за його наказом, західноєвропейськими майстрами були вилиті золоті ворота.

Нині Борисоглібський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".